Щосуботи у Херсоні в безпечному просторі проходять терапевтичні заходи. На одному з них навчаються самчиківського розпису. Тут збираються не тільки митці, а й усі охочі. Організаторкою такої зустрічі є Альона Маляренко – херсонська письменниця.
Як розповіла МОСТу Альона Маляренко, зараз вона працює у краєзнавчому музеї.
“Я з дитинства цікавлюся вишивками, українським фольклором, різними видами української творчості. Але треба було заробляти гроші, працювати, тому не було часу. Зараз, через війну, з’явилося трохи більше вільного часу, і тепер маю можливість робити те, чим завжди хотіла займатися – досліджувати українську культуру, популяризувати її та ділитися своїми надбаннями. А зараз, як на мене, це додаткове нагадування, за що ми боремося і чому протистоїмо”, – каже мисткиня.
За словами Альони, на зустрічі говорять про український народний розпис. Зокрема, розглянули близько 9 різновидів, але зосередили увагу, на думку організаторки, на найбільш терапевтичному та оптимістичному – самчиківському розписі.
“Під час терапевтичного розпису опрацьовуємо свої внутрішні страхи, упередження, намагаємося через малюнок скорегувати те, що у нас на душі та радіємо, що таким чином можемо зробити своє життя більш кольоровими та барвистим”, – говорить жінка.
Лариса Оленковська, адміністраторка хабу де проходять зустрічі, каже, що подібні зустрічі допомагають місцевим жителям проживати складнощі, з якими вони стикаються щодня.
“Херсонці готові приходити на такі події. Тут ми намагаємося повернути їм можливість займатися творчістю. Спостерігаючи за учасниками, можна побачити як змінюється їх настрій, які люди приходять та які повертаються додому”, – розповіла адміністраторка хабу.
На думку Ксенії Келеберди, учасниці заходу, малювання може бути доступним для всіх, незалежно від професійної підготовки.
“Я не художник, але маю дядю художника, який малює у такій манері – декоративний містичний реалізм. А ще, до війни я завжди носила з собою блокнотик в якому малювала. І це, як виявилось, дуже схоже на самчиківський розпис, тому мені робити це було не важко”, – розповіла Ксенія.
Також за словами херсонки, заходи, які проводить Олена глибокі і її цікаво слухати.
“Зараз в Херсоні все на часі. Щоб триматись, треба щось робити, куди-небудь ходити, аби тільки не сидіти вдома. Це моя думка і моє право”, – каже Ксенія Келеберда.
Заходи у безпечному просторі відбуваються щосуботи, зареєструватись для участі можна посиланням.
Світлана Білоус, Олена Гнітецька
Discussion about this post