Фото: Полтавська міська рада
0 Євгеній Даценко21 серпня 2024, 13:08
Воїни Сергій Бутко та Дмитро Гамов полягли, захищаючи Україну від окупантів.
З воїнами попрощалися 21 серпня біля Свято-Успенського в Полтаві. Про це повідомили на сайті Полтавської міської ради.
Прощання із захисниками. Фото: Полтавська міська рада
Солдат Сергій Бутко народився 20 травня 1996 року, проживав у Полтаві. На фронті проходив службу на посаді стрільця снайпера. Воїн загинув виконуючи бойове завдання 14 квітня 2024 року на Донецькому напрямку.
Фото Сергія Бутка. Фото: Полтавська міська рада
Солдат Дмитро Гамов народився 23 лютого 1990 року, проживав у Миргороді. Служив на посаді стрільця-санітара. Захисник разом із побратимами боронив державу від окупантів. Воїн загинув 14 серпня на північно-східному напрямку від ворожого мінометного обстрілу.
Фото Дмитра Гамова. Фото: Полтавська міська рада
Квіти. Фото: Полтавська міська рада
Вічна пам’ять героям!
Згадаймо імена загиблих на фронті земляків
Воїн Олег Шпідько народився 25 грудня 1992 року у Пирятині. Навчався спочатку в Пирятинському ліцеї, а потім закінчив Калиновомостівську школу. Фах лаборанта хіміко-бактеріологічного аналізу здобув у Ічнянському аграрному ліцеї.
Олег Шпідько добровільно став на захист України від російських окупантів наприкінці 2022 року. У 2023 році був демобілізований за станом здоров’я. Але у 2024 році він повторно пішов добровольцем на захист держави. Воїн поліг 13 серпня, під час бойових дій на території Росії.
Василь Ковач народився 17 січня 1973 року в місті Іршава Закарпатської області. У 1985 році разом з матір’ю переїхав у село Полузір’я.
З перших днів повномасштабного вторгнення чоловік звернувся до другого відділення Полтавського територіального центру комплектування та соціальної підтримки з проханням зарахувати його добровольцем. Бойові завдання та накази командирів виконував добросовісно і відповідально.
11 серпня життя військовослужбовця обірвалося: Василь Ковач загинув унаслідок ворожого ураження біля Добропілля Покровського району Донецької області.
Сергій Каленіченко народився 19 вересня 1984 року у селі Мачухи, у 1991 році став учнем Мачухівської середньої школи. Після закінчення 9 класів продовжив навчання у професійно-технічному училищі №17 міста Полтави. Тривалий час працював на будівництві в багатьох містах України, виконуючи складні висотні роботи.
14 травня цьогоріч оборонця мобілізували до лав ЗСУ. Пройшовши навчання у Великій Британії, Сергій Каленіченко виконував свій обов’язок щодо захисту України від окупантів. 11 серпня військовослужбовець загинув від поранення, яке дістав біля села Крем’яне Курської області рф. Це село неподалік Коренево.
Лікарі боролися за життя Сергія Зибарєва, який дістав тяжкі поранення у бою за Торецьк. Життя оборонця обірвалося у лікарні, а двоє дітей та дружина згодом провели його в останню путь. Помер Сергій Зибарєв 13 серпня, а поховали оборонця за християнськими канонами та з належними військовими почестями.
Discussion about this post