Старші доньки уже дорослі, син служить у ЗСУ: як живе перша костопільська патронатна сім’я

Першу в Костопільській громаді патронатну сім’ю створила багатодітна мешканка Костополя Тетяна Осадча.

У патронатній сім’ї тимчасово, зазвичай три місяці, можуть перебувати діти, батьки яких опинилися у скрутних життєвих обставинах і через це не можуть забезпечувати їм належний догляд та виховання.

Тетяна та Ігор Осадчі народили і виховали п’ятьох дітей. Дві старші доньки уже дорослі, син служить у ЗСУ. З мамою залишаються дві молодші доньки. Осадчі також взяли під опіку та виховали ще двох дітей, вони уже дорослі й пішли власними життєвими дорогами.

З початком війни Тетяна з дітьми поїхала в Німеччину. Одного дня до неї зателефонувала начальник служби у справах дітей Костопільської міської ради Оксана Козлюк і запропонувала створити в Костополі патронатну сім’ю.

«Це був привід повернутися додому. Ми прожили в Німеччині півтора роки і вже збиралися повертатися», – розповіла Тетяна Осадча.

 У вересні 2024-го Тетяна з двома доньками повернулася додому. У будинку довелося робити ремонт, бо за час її відсутності ніхто у ньому не жив. Жінка пройшла навчання і стала патронатним вихователем, Ігор Осадчий став помічником патронатного вихователя. Невдовзі Тетяна Осадча прийняла у свою патронатну сім’ю хлопчика і двох маленьких дівчаток. Сім’я цих дітей перебувала на обліку як така, що перебуває у складних життєвих обставинах, мама погодилася написати заяву на їхнє влаштування у патронатну сім’ю.

«Діти прибули дуже насторожені, недоглянуті. Мама у нас буває, лише коли їй щось потрібно, з дітьми не спілкується. Лише через деякий час вони почали розкриватися, розповідати про своє життя удома, яке багатьох би здивувало. При цьому вони свою маму насправді люблять. А я налаштована на те, що це виховательська робота. Невдовзі діти повернуться додому або підуть в іншу сім’ю», – каже Тетяна Осадча.

За час перебування дітей у патронатній сім’ї їхня мама зобов’язана змінити свої обставини так, щоб вони могли повернутися, у цій ситуації – поліпшити умови проживання. На жаль, ця жінка не зробила нічого, навіть погіршила свої обставини. У такому разі спеціальна комісія у міській раді буде ініціювати подання позову до суду на позбавлення батьківських прав.

«У жодному випадку ми не прагнемо забирати дітей від батьків, всіляко заохочуємо та допомагаємо їм налагодити прийнятні для дітей умови проживання та виховання у рідній сім’ї. Ми дуже сподівалися і допомагали цій мамі всією громадою, але вона не зробила висновків і лише погіршила свою ситуацію. У такому разі в інтересах дітей ми змушені ініціювати позбавлення батьківських прав. Діти зі статусом позбавлених батьківського піклування підуть в іншу сім’ю, де вони постійно житимуть», – пояснила Оксана Козлюк.

Патронатний вихователь одержує від держави платню у розмірі трьох мінімальних заробітних плат на місяць, одержує також щомісячну допомогу на кожну дитину у розмірі 6-8 тис грн в залежності від віку та стану здоров’я дитини. Він забезпечує дитину доглядом, вихованням та лікуванням, а також сприяє відновленню її контактів з батьками. Одяг, іграшки та інші речі, придбані для дітей, підуть разом з ними.

Аби патронатна сім’я була готова прийняти інших дітей, потрібно створити для них постійні умови. Служба у справах дітей шукає благодійника, який придбає для дітей патронатного вихователя Тетяни Осадчої батут та спортивний інвентар. Шукає також ще одну сім’ю, яка погодиться стати патронатною. Держава усіляко підтримує цю форму тимчасового догляду за дитиною.

«Патронатна сім’я для дитини у стократ краща, аніж інтернат, така форма виховання відійшла у минуле. Жодна дитина при народженні не обирає собі батьків. Якщо вони не можуть чи не хочуть піклуватися про неї, дитина не повинна страждати, вона має відчувати любов і турботу», – каже Оксана Козлюк.