У Полтаві оновлення їдалень у шести школах оцінили в 212 млн грн — проєкти пройшли формальну експертизу / Полтавщина

Полтава у 2025 році запланувала оновити харчоблоки ще в шести школах. Загальна кошторисна вартість — понад 212 мільйонів гривень. Деякі проекти готували не більше тижня, а експертиза проходила за два дні. Така швидкість викликає запитання щодо якості перевірок і вартості самих проектів

«Свої» швидкі проєктанти без тендерів

6 лютого 2025 року Полтавський міськвиконком ухвалив рішення про капітальний ремонт їдалень та харчоблоків у шести комунальних закладах освіти міста. До переліку ввійшли: ЗОШ № 11, НВК № 16, ліцей № 17 «Інтелект», гімназія № 25, ліцей № 31 та ліцей № 32 «Європейський». Одразу після рішення управління капбудівництва без конкурсу розподілило проєктні підряди між трьома постійними партнерами — це інженери-ФОПи: Олександр Нижник, Сергій Мурза та Роман Мягкохліб. Проектантів обрали напряму, без прозорих тендерів і конкуренції.

Впродовж лютого-березня першим «відпроєктувався» Олександр Нижник. А вже у травні проєкти Романа Мягкохліба та Сергія Мурзи також пройшли експертизу, тож зараз можна підсумувати всі шість харчоблоків — із датами виконання, вартістю проєктів і загальною кошторисною сумою. Це дозволяє порівняти витрати і темпи роботи між окремими об’єктами.

Нижче наведено перелік укладених договорів на проєктування шкільних харчоблоків Полтави:

Як бачимо, загалом 5 млн 645 тис. грн із міського бюджету було відразу спрямовано на проєктні роботи. Проєктувальники отримують бюджетні кошти за креслення і кошториси, які потенційно можуть так і залишитися купою паперу без подальшої реалізації.

Загальний кошторис шести капітальних ремонтів, за експертними висновками, становить понад 212 млн грн. Проєкти включають повну заміну інженерних мереж, вентиляції, підлоги, освітлення, сантехніки та внутрішнього оздоблення приміщень. Особливу увагу приділено придбанню нового кухонного обладнання (пароконвектомати, жарочні поверхні, мийки), а також меблів: обідні столи, стільці, шафи, холодильні установки. У проєктах передбачені також заходи для забезпечення безбар’єрного середовища — зручні пандуси, ширші дверні прорізи, спеціальні санвузли. Вартість ремонту кожної їдальні коливається від 25 до 61 млн грн, залежно від стану приміщення, обсягу оновлення та кількості учнів.

ЗОШ № 11НВК № 16Ліцей № 17Гімназія № 25Ліцей № 31Ліцей № 32

Вражає те, що для двох шкіл — НВК № 16 та ліцею № 17 Олександр Нижник виготовив проєкти менш ніж за 13 днів, за що отримає 1,8 млн грн. Над складнішими проєктами Мягкохліб та Мурза працювали значно довше — 76 і 91 день, але це все одно значно швидше за строки в договорах, які діють до кінця 2026 року. На практиці всі проєкти робилися ще швидше, оскільки усі вищезгадані інженери паралельно виконують цілу низку різних замовлень.

Особливо вражає швидкість проходження експертизи. Наприклад, документацію щодо гімназії № 25 затвердили 14 травня, а вже 16 травня було видано позитивний експертний звіт. Два дні на перевірку десятків сторінок кошторису, креслень, технічних рішень — навіюють припущення про абсолютну формальність.

Експертиза їдальні у школі № 25 тривала два дні

У цьому випадку експертизу проводила фірма «Експертиза ЗО». Серед експертів були добре знайомі полтавцям прізвища: головний експерт Сергій Приведенний, а також Сергій Мурза й Роман Мягкохліб — які, крім того, самі розробляли проєкти для інших шкіл. Вони періодично міняються ролями: хтось — проєктант, хтось — експерт. Наприклад, Мягкохліб перевіряв проєкти на енергоефективність, а Мурза — на міцність і надійність. Така взаємозамінність і швидкість підтверджень мимоволі народжують версію про фіктивність перевірок і кругову поруку у сфері проєктування.

Проблема монополізації будівельної експертизи і пов’язаного з цим завищення цін — не лише полтавський феномен. На державному рівні проблемою зацікавилися відносно нещодавно. У квітні 2024 року Міністерство розвитку громад представило проєкт постанови Кабміну, який має змінити підходи до проведення експертиз. Зокрема, пропонують створити Експертну комісію при Мінрегіоні з правом позбавляти ліцензії фірми-порушники, а також запровадити автоматичну перевірку висновків через електронну систему. Вона повинна буде виявляти завищені суми ще до реєстрації звітів. Станом на травень 2025 року постанова ще не ухвалена, а реформа — на паузі.

Модернізація харчоблоків у школах Полтави

У Полтаві шкільне харчування організоване по-різному: частина навчальних закладів має власні харчоблоки, інші користуються послугами кейтерингу. За даними міського департаменту освіти, впродовж останнього року понад 30 шкіл отримували гаряче харчування через доставку страв. В інших десяти школах є власні харчоблоки.

Модернізація харчоблоків — це всеукраїнська ініціатива першої леді Олени Зеленської. У 2024 році Полтава вже почала реалізовувати цю програму: за рахунок державної субвенції через платформу DREAM розпочали ремонт харчоблоків у двох закладах — ліцеї № 26 та школі № 38. Вартість цих проєктів — 18,5 та 22,1 млн грн відповідно. 70% коштів надала держава, решту профінансував місцевий бюджет. Обидва об’єкти вже мали б здати в експлуатацію, проте УКБ вирішило покоригувати проєкт.

У 2025 року Полтава подає через платформу DREAM новий пакет — уже шість проєктів для наступних шкіл. Це саме ті харчоблоки, про які йдеться вище. Їх також планують реалізовувати за умови надходження держсубвенції або за донорські кошти.

А точно на часі?

У той час, як місто планує залучити понад 212 млн грн на ремонт шкільних їдалень, критичні об’єкти залишаються без належного фінансування. Замість того, щоб наполегливіше просити державу про допомогу для відновлення серпантину на Монастирській горі чи для стабілізації водоканалу, чиновники спрямовують максимум зусиль на кухонні проєкти.

При цьому у списку управління капітального будівництва є незавершені об’єкти. Наприклад, харчоблок для початкової школи на вул. Стрітенській, 20 будують із 2018 року. За цей час приміщення так і не здали в експлуатацію.

Коли базові проблеми з інфраструктурою лишаються без належної уваги, витрачання сотень мільйонів на їдальні виглядає не як реформа, а як перекіс у пріоритетах. Саме на критичні об’єкти, які впливають на безпеку й життя тисяч мешканців, мало б йти першочергове фінансування.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»