(Фото – Полтавський ТЦК та СП)
0Альона Ягольник13 лютого 2024, 13:02
Меморіальну дошку відкрили на фасаді сільського клубу в Новоселівці Зіньківської громади.
Про це повідомили в Полтавському обласному ТЦК та СП 13 лютого.
12 лютого, в роковини загибелі старшого солдата Сергія Марьєнкова, в його рідному селі Новоселівці відкрили меморіальну дошку.
На відкриття прийшли рідні, друзі загиблого, однокласники, бойові побратими, односельці, щоб вшанувати та вкотре схилити голови перед подвигом полеглого воїна. Честь відкрити меморіальну дошку надали батькам, сестрі та нареченій Сергія.
Історія воїна Сергія Марьєнкова
Сергій народився 15 серпня 1996 року у Новоселівці. У 2011 році закінчив 9 класів Новоселівської школи, два роки навчався у Шишацькій гімназії. У 2013 році вступив до Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка на економічний факультет. У 2019-му проходив військову службу в 406-й окремій артилерійській бригаді в Миколаєві.
Після 24 лютого 2022 року його мобілізували до армії. Сергій Марьєнков свідомо пішов захищати Україну. Його головною мотивацією була оборона сімʼї, своїх рідних та близьких. У розмовах з найближчими він говорив, що відчуває відповідальність за свою участь в обороні держави:
«Говорив: “Якщо я не піду, так і ще хтось не піде, то хто захищатиме цю країну?” Випадок в Бучі дуже вплинув на нього. Після нього Сергій сказав, що стоятиме на захисті, щоб ніколи не допустити такого у будь-якому іншому місті», – говорить сестра героя.
Сергій Марьєнков мало розповідав про своє фронтове життя рідним. У розмовах з нареченою оберігав її та рідних й ніколи не згадував про напрямки, де воює. Щойно наречена Єлизавета телефонувала, він брав слухавку й коротко відповідав: «Я працюю». Дівчина щодня молилася за свого снайпера й чекала дзвінка або нічного повідомлення, щоб почути його голос і знати, що він живий.
Більшість часу старший солдат Марьєнков перебував на фронті і зникав зі звʼязку на 5-6 діб. За словами Вікторії Марьєнкової, брат оберігав їх від своїх військових справ, але завжди намагався попередити коли з ним не буде звʼязку, бо він їде на позиції.
Воїн поліг 12 лютого 2023 року під час оборони Часового Яру.
«15 лютого, коли ми отримали звістку, я відчула, що загинула разом з ним і моє життя перетворилося на існування. Я дуже довго не могла вийти з цього стану. Мені кажуть відпустити його, але як я його відпущу, якщо кожна моя клітиночка належить йому і час цього не змінить, не вилікує», – згадує наречена захисника.
У матеріалі-присвяті воїнові найближчі жінки Сергія Марьєнкова розповіли ЗМІСТу про життєвий шлях захисника, бойовий шлях та прагнення родини увічнити пам’ять полтавця. Більше читайте за посиланням.
