Лікарі пропонують пацієнтам бюджетне лікування безкоштовно або заплатити за кращу якість. Хто може платить, але ціноутворення таких послуг не контролює ні держава, ні ринок
Сьогодні Telegram-каналі «Фонтанзамільйон» опублікували історію дівчини, яка зламала руку і заплатила 18 тисяч гривень за лікування. Минулого тижня вона впала на слизькому тротуарі. Її з травмою відвезли у першу МКЛ і там сказали, що треба робити операцію. Лікар-хірург назвав три варіанти:
- Безкоштовний — ставлять спиці, ходити три тижні в гіпсі. Через рік знову операція — спиці витягують.
- 15 тис. грн — ставлять залізну пластину, без гіпсу, але також через рік треба витягнути.
- 18 тис. грн — титанова пластина, без гіпсу, ставиться на все життя.
Дівчина із родиною вибрали останній варіант заплативши за більш сучасне і комфортне лікування. Кошти перерахували на рахунок ФОП Олексенка Олександра Петровича.
Ситуація набула розголосу і люди у коментарях поділилися своїми історіями. Хтось ламав руки, ноги й аналогічно лікарі пропонували різні варіанти. Інколи пацієнтам додатково доводилося платити по 30 тисяч гривень.
Ситуацію прокоментувала директор 1-ї міської лікарні Ганна Селькіна:
— У нас, щоби зробити безкоштовно операцію, є абсолютно все. Дуже багато пацієнтів не хочуть видаляти металеві пластини й просять поставити титанові. Такого обладнання ми не купуємо, тому що це дороговартісні вироби, які не покриваються пакетами НСЗУ. Лікарі говорять, що технічно можуть купити цей набір, але його наразі немає, його не можна придбати. Пластини підбирають залежно від перелому.
Дівчина має право піти у приватну структуру і прооперуватися. Тих, у кого грошей немає, ми оперуємо безкоштовно. Ми оперуємо тим, чим можемо забезпечити. Це право вибору людини.
Лікар не продає титанові пластини. Коштів жодних не бере. Вони не розраховуються в палаті. Лікар просто дає контакт і говорить, що ви можете сходити придбати, а у лікарні є обладнання, яке дозволить поставити пластину.
Пояснення лікарів, що НСЗУ забезпечує пацієнта усім необхідним, але якщо людям хочеться кращих послуг, то вони можуть за це заплатити.
Редакція зв’язалася із постачальником титанових пластин Олександром Олексенком. Він розповів, що йому подзвонили з лікарні, замовили товар, а його справа маленька — продати пластину. Він не єдиний у Полтаві підприємець, який постачає такий товар лікарням. Проте підрядник наголошує, що «жодної співпраці немає»:
— Замовили — я приніс. Не замовили — немає. В лікарні є мільйон постачальників. Замовляють конкретно під хворого, — розповів підприємець.
Лікарня не укладає жодних договорів із ФОПами або ТОВами, тому можна сказати, що співпраці дійсно немає. Проте насправді вона є. Лікар може направити пацієнта до будь-якого ФОПа, але направляє до конкретного. Пацієнту дають номер для перерахунку коштів, а титанова пластина уже чекає у кабінеті лікаря. Медичні перекупи налагодили неформальну мережу знайомств і зв’язків із лікарями, через які продають товар. За велику кількість замовлень лікарі можуть отримувати від постачальників певні грошові бонуси. Така система співпраці — не ринок, а монополія, тому ціна може бути завищеною.
Наприклад, Полтавська обласна клінічна лікарня ім. Скліфосовського минулого року замовила 2600 титанових пластин для зламаних кінцівок за 2 млн грн. Кистьову променеву титанову пластину придбали за 5500 грн. Додати сюди гвинти, і ціна вийде в 6500 грн. У міській лікарні з пацієнта за такі пластини беруть по 18 тисяч грн.
Практика співпраці ФОПів і ТОВів із лікарнями існує давно. В обласній лікарні діє благодійний фонд «Асоціація сімейних лікарів» та ФОП Цвірова Олена Станіславівна, яким полтавці перераховують кошти за лікування. І цей фонд закуповує певне медичне обладнання. Пацієнту із камінням в нирках лікар говорить, що можна провести операцію на старому обладнанні безкоштовно. А можна і не проводити хірургічне втручання, а подрібнити камінь лазером, але для цього потрібно заплатити за матеріали. За останній метод доведеться заплатити 30 тисяч гривень.
В Україні — безкоштовна медицина, проте пацієнтів завжди залишають перед вибором: заплатити й отримати краще лікування, чи безкоштовне та гірше. Наприклад, є перелік препаратів, які держава дає лікарні безкоштовно, зокрема анальгін — застаріле знеболююче. Якщо людині не підходить анальгін або треба щось краще чи сильніше за дією, то лікар пропонує людині докупити, наприклад «Дексалгін», але уже за кошти. Звичайно, не завжди безкоштовне лікування гірше. Наприклад, інколи пацієнту не потрібно робити спинномозкову анестезію, а можна провести безкоштовну місцеву. Втім, лікарі подають перший варіант, як кращий. Пацієнт не розбирається в нюансах і робить те, що говорить лікар.
Директори лікарень пояснюють, що пацієнт завжди хотітиме гарну послугу, тому потрібно запроваджувати страхову медицину. Вона покриє витрати й зніме навантаження із бюджету. Однак, в нинішніх умовах лікарні могли б співпрацювати з ФОПами на легальній основі: відкрити аптечні пункти, щоби людина бачила публічний прайс замість шепоту лікаря в кабінеті або цифри на папері.
Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»
Discussion about this post