Від Дніпровського ринку до кінцевої зупинки (вона зараз – неподалік площі ім. Павла Дубинди) автобус херсонського маршруту №5 частіше за все їде вже без пасажирів. Лише іноді привозить туди двох-трьох людей, які потім йдуть пішки у ще небезпечніші, ніж Дніпровський район міста, мікрорайони Кіндійку і Східний (туди громадський транспорт не ходить), щоб перевірити свої будинки, з яких виїхали через постійні обстріли.
На кінцевій зупинці автобус не затримується. Бере пасажирів, якщо вони чекають, і – якомога швидше – звідти. Бо площа Дубинди і прилеглі території – хоч і не «червона зона», але – вже дуже небезпечна частина міста. Тут зазвичай небагато пасажирів. Останнім часом – не більше п’яти людей на зупинці, а частіше – взагалі нікого. А десь рік тому з цієї зупинки їздили у місто мешканці Кіндійки і Східного. Бувало, чимало людей збиралося. Зараз людей там майже немає.
«Зверніть увагу, на деревах виблискує ніби павутиння. Це – оптоволокно, на якому російські дрони літають» – каже Олександр, водій автобусу, коли ми їдемо вулицею Університетською.
Їдемо повз магазини і кафе – вони давно не працюють через небезпечність цих місць. Вітрини закриті OSB-плитами. Стіни – у вищербинах.
На місці деяких споруд – руїни.
На узбіччях – залишки машин, спалених під час артобстрілів і дронових атак.
На більшості вікон житлових будинків – теж OSB-плити замість скла.
Тут можна їхати довго і не побачити на дорозі ані проїжджаючої автівки, а на тротуарі – ані людини.
Велосипед, як і раніше, – дуже популярний в Херсоні засіб пересування.
Втім, Херсон – не місто-примара. За даними обласної військової адміністрації, в місті живе близько 60 тисяч людей. Працює міське господарство, у тому числі – така його невід’ємна частина як громадський транспорт. Зараз маршрутна мережа формується з урахуванням безпекових аспектів. Тобто, тролейбуси і автобуси-маршрутки їздять лише там, де відносно безпечно. Деякі маршрути доводиться через небезпеку скасовувати.
«У 2024 році, – розповідає Олександр, – я працював на маршруті на Садове (село у Херсонській громаді, передмістя обласного центру, – МОСТ). За цей напрямок доплачували. Ми возили пасажирів, допомагали доставляти гуманітарку. Але маршрут закрили 1 грудня 2024 року після того, як автобуси потрапили під обстріл. Одна машина дуже серйозно постраждала. Я там теж потрапив під обстріл, встиг вчасно розвернутися і поїхати назад».
Закриті фанерою і OSB-плитами вінка маршрутки – і наслідки потраплянь під обстріли, і додатковий захист для пасажирів.
Зараз маршрут №5 їздить з херсонського мікрорайону Шуменський до мікрорайону ХБК, а не як раніше до Кіндійки (окраїнний мікрорайон міста), – однієї з найнебезпечніших територій Херсона. Там неможливо їздити не тільки через російські артилерію і дрони, а й через розкидані з останніх міни-«пелюстки», на яких підірвалися кілька пасажирських автобусів.
Разом з Олександром, працівником міського комунального підприємства «Херсонський комунальний транспортний сервіс» (ХКТС), ми їдемо маршрутом через небезпечні та малолюдні Дніпровський район і центральну частину на відносно безпечний Шуменський, де за херсонськими мірками вирує життя.
«У Херсоні, – зітхає Олександр, – небезпека – всюди. Хіба що десь вона велика, а десь ще можна якось жити».
На підтвердження його слів у нашу бесіду постійно втручається тривожними сигналами «цукорок», «ванільний цукор» (народна назва пристрою, прототип якого нагадував формою цукорницю) – аналізатор частот, що сповіщає про наявність поблизу дрона-розвідника або ударного дрона.
Завдання цього прибору – запобігти зустрічі його власника з ворожим боєприпасом. І зараз аналізатор майже постійно пищить: «розповідає», де які дрони у повітрі поблизу нас і яку загрозу вони становлять.
В Херсоні «цукорок» – незмінний супутник і помічник водія маршрутки, хоча й не всі водії мають такий пристрій. Без нього зараз, говорить наш співрозмовник, «ніби в темряві». Розповідає, що нещодавно на перетині вулиць Чорноморської і Університетської детектор сповістив про наближення ворожого дрону. Довелося пригальмувати. Та дрон пролетів далі, у напрямку вулиці Кулика. Летів дуже низько, майже над дахом автобусу. Водій і пасажири виразно чули зловісне дзижчання.
«Це, – каже Олександр, показуючи на свій аналізатор – відносно простий детектор дронів. Він показує лише ступінь загрози у відсотках, попереджає, що поблизу літає якась погань – розвідувальна або ударна. Але не завадило б мати кращий детектор, який перехоплює відео з дронових камер, бо попереджений, отже, озброєний».
Себе водій маршрутки порівнює з жонглером: «Я – ніби жонглер: треба звертати увагу на все. Одночасно слідкую за дорогою, дзеркалами, пасажирами, коштами за проїзд, за загрозою з неба та аналізатором дронів. Водій маршрутки – як жонглер під куполом цирку. Тільки куполу у нас нема».
На цьому фото в кадрі – редакційний детектор дронів МОСТа – неодмінний супутник наших журналістів під час перебування в Херсоні. Олександр говорив про бажання мати саме такий детектор. А за допомогою цього детектора кореспондентка МОСТа слідкувала під час поїздки за активністю ворожих безпілотників.
За словами Олександра, останнім часом російські дрони не дуже звертають увагу на громадський транспорт, полюють переважно за легковими авто, та все одно не можна розслаблятися. Бо у ворогів іноди виникає нездоровий інтерес до громадського транспорту.
Так, в січні 2025 року російські військові ударили безпілотником по маршрутному автобусу №3 у Корабельному районі Херсона. Тоді одна людина загинула, ще девʼятеро – поранені.
В травні російські військові у Дніпровському районі Херсона атакували безпілотником пасажирський автобус. Мінно-вибухову травму та контузію отримала 65-річна жінка. Автобус зазнав сильних пошкоджень.
Водій каже, що і у його роботі траплялися і ситуації, коли доводилося понервувати. Якось на Університетській російський дрон скинув вибухівку на машину, яка їхали позаду. Каже, що нещодавно російський дрон скинув вибухівку біля заднього колеса одного з автобусів ХКТС. Траплялося таке й з іншими автобусами.
Салон херсонської маршрутки.
В березні сталася російська дронова атака на пасажирський автобус в Херсоні. Тоді загинула одна жінка, ще десятеро людей зазнали поранень різного ступеня тяжкості. Після вибуху водій направив автобус до медичного закладу, щоб постраждалі якнайшвидше отримали необхідну допомогу.
Наслідки удару дрону по маршрутці в Херсоні у березні 2025 року.
На підприємстві нам показали пошкоджений в січні 2025 року внаслідок ворожого обстрілу автобус, який їздив маршрутом №5, коли ще було транспортне сполучення з Кіндійкою. Тоді були поранені троє людей.
Наслідки атаки російського ударного дрона на херсонську маршрутку.
Олександр прийшов на підприємство восени 2022 року, майже одразу після деокупації Херсона.
«Під час окупації, – каже водій, – перебував в Херсоні, власне, як і уся моя родина. І зараз ніхто не хоче виїжджати. Пропоную доньці і сину виїхати, вони кажуть: «Ні, ми тут будемо». Так живемо».
Говорить, що зараз вже не страшно виїжджати на маршрути. Боявся, коли починав працювати, а з часом звик. Починав роботу на маршруті №17, який з’єднував мікрорайон Шуменський з передміським селищем Антонівка. Потім перейшов на маршрут №5.
«Страшно на цьому маршруті їздити? Та і жити страшно. А що поробиш? Але те, що їздять маршрутки, це добре. Дуже добре», – втручається у нашу бесіду один з пасажирів.
Потім дає водію 10 гривень (стільки зараз коштує проїзд маршруткою в Херсоні, проїзд тролейбусом – безкоштовний) і просить: «Зупиніть, будь ласка, на Тельмана». Тобто, на вулиці Дмитра Донцова. Не всі в місті поки що звикли до декомунізованих та деколонізованих топонімів.
Ця поїздка була однією з останніх за цим маршрутом №5. Нещодавно маршрут з безпекових міркувань змінили: тепер він проходить не вулицею Університетською, а вулицею Кулика.
Discussion about this post