Джерело – ua.heroldmaster.kiev.ua
0 Олександра Мотренко17 червня 2025, 09:06
51-річний старший солдат Анатолій Небоян отримав нагрудний знак «Золотий хрест» за мужність і стійкість під час виконання бойових завдань на Донеччині.
Про те, що воїна відзначили «Золотим хрестом», 16 червня повідомили в Полтавському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Життєвий шлях Анатолія Небояна
Анатолій Небоян народився й живе в Миргороді, до повномасштабної війни працював електриком. У 2018 році уклав контракт резервіста і долучився до зборів територіальної оборони, але бойового досвіду тоді не мав. Все змінилося 24 лютого 2022-го – того ранку він ще збирався на роботу, коли почув: почалася війна. Вже за кілька годин його мобілізували як стрілеця роти охорони в Лохвиці.
Перші місяці служив у тилу – чергував у військкоматі та на блокпостах, а з червня 2022-го долучився до окремої стрілецької роти. З підрозділом охороняв об’єкти на Чернігівщині й Сумщині, «полював» на дрони.
У грудні 2023 року роту направили на Донеччину. У складі 110-ї окремої механізованої бригади імені Марка Безручка, Анатолій Небоян тримав оборону на околиці Авдіївки. Три тижні на «нулі» – без сну, тепла, під обстрілами артилерії й дронів та у 20-градусний мороз.
«Там страху нема – тільки дуже великий адреналін. Головне бути готовим морально. Найстрашніше для мене було стати тягарем для побратимів, якщо поранять», – каже воїн.
Попри контузії, Анатолій Небоян продовжував воювати, доки не отримав сильне обмороження ніг і рук. Його евакуювали, а після лікування він повернувся у підрозділ. Згодом роту перевели до Селидового, а потім вивели із зони бойових дій через великі втрати.
Зараз захисник знову на службі у ТЦК. Він допомагає готувати й оберігати тих, хто ще лише стає до війська, і не приховує: найбільше йому болить байдужість деяких чоловіків до свого обов’язку.
Наприкінці 2024 року старшого солдата Анатолія Небояна нагородили «Золотим хрестом».
Нагадаємо, що сину полеглого воїна з Полтавщини вручили його посмертні нагороди.
Син загиблого воїна Олексія Ягольника отримав одразу дві високі нагороди – орден «Хрест Героя» від військової частини та орден «Богдана Хмельницького» III ступеня від Президента України. З 2017 до 2018 року проходив військову службу в ЗСУ по контракту. У 2019 році захисник знову взяв до рук зброю та став до лав ЗСУ.
Олексій Ягольник був головним сержантом артилерійського дивізіону. Воїн загинув під час несення бойового чергування внаслідок артобстрілу біля Бахмута 7 лютого 2023 року.
Відзнаку Міністра оборони України «Хрест пошани» вручили матері полеглого воїна Олега Рябця. Останнім місцем роботи чоловіка була кондитерська фабрика «Малбі Фудс» у Дніпрі. Звідки його мобілізували на військову службу в травні 2023 року. Олег Рябець служив головним сержантом у десантно-штурмових військах.
Олег Рябець загинув 7 січня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Синьківка Купʼянського району на Харківщині.
Discussion about this post