29 травня 2024 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області виніс вирок молодшому сержанту ЗСУ за самовільне залишення військової частини. Про це ми дізнались з єдиного державного реєстру судових рішень.
Уродженець с. Шкарів Гощанського району Рівненської області проходив військову службу по мобілізації у військовій частині на посаді командира такелажного відділення взводу охорони роти охорони та забезпечення бази зберігання інженерних боєприпасів та майна військової частини.
Без поважних причин та дозволу командування 1 листопада 2023 року близько 08:40 год самовільно залишив військову частину, перебував поза межами військової частини та проводив час на власний розсуд, обов`язки військової служби не виконував, припинивши тим самим виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості України допоки не був виявлений працівниками правоохоронного органу за місцем свого проживання 1 березня 2024 року.
Обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення та пояснив, влітку 2023 р у нього виникли неприязні відносини з заступником командира військової частини по морально-психологічній роботі. Тому після чергового конфлікту в кінці жовтня 2023 року він вирішив самовільно залишити військову частину.
1 листопада 2023 р близько 08 год 40 хв, порушуючи військову дисципліну, без поважних причин та без дозволу командування він самовільно залишив військову частину, дістався додому і знаходився там до його виявлення працівниками правоохоронного органу 01.03.2024 р. Оскільки наказом командира в/ч він був звільнений зі служби, то по теперішній час перебуває вдома. У вчиненому розкаюється.
З висновку судово-медичної психіатричної експертизи № 280 від 23.04.2024 р вбачається, що обвинувачений виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності. Тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством, іншим хворобливим станом психіки не страждає. Відхилень у психічному розвитку, які не є виявами психічного захворювання, не виявлено.
На період інкримінованого йому діяння, виявляв психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності. В стані тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства, іншого хворобливого стану психіки не знаходився. Чоловік на період інкримінованого йому діяння усвідомлював значення своїх дій та міг керувати ними.
Досліджені докази в їх сукупності дають підстави для висновку про те, що в діях військового міститься склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за ознаками самовільного залишення військової частини, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану та вчинене особою, зазначеною в частині другій статті 407 КК України, – військовослужбовцем (крім строкової служби).
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого діяння, особу винного, обставини скоєння суспільно-небезпечних дій. Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому стало щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, не встановлено.
Обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, але його судимість погашена (а.с.65), не перебуває на обліку у нарколога, невропатолога чи психіатра, проходив медичне лікування під час проходження військової служби (а.с.53), відповідно до висновку ВЛК придатний до служби в частинах (підрозділах) забезпечення, установах, організаціях, навчальних закладах (а.с.54), незадовільно характеризується за місцем проходження військової служби (а.с.55).
Враховуючи наведене, тяжкість скоєного, суд знаходить за необхідне призначити обвинуваченому покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, в межах санкції ч. 5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі.
У пісдумку суд визнав винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 5 ст. 407 КК України і призначив обвинуваченому покарання 5 років позбавлення волі.
Протягом тридцяти днів з дня проголошення на вирок може бути подана апеляційна скарга в Хмельницький апеляційний суд через Славутський міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
