Загиблого у Росії воїна з Полтавщини провели в останню путь

Прощання із загиблим воїном у Пирятині 21 серпня

Фото: Пирятинська громада

0 Євгеній Даценко21 серпня 2024, 15:08

31-річний Олег Шпідько з Полтавщини двічі повертався на фронт. Свій останній бій воїн прийняв на території Росії.

Попрощалися із загиблим захисником в Пирятині 21 серпня. Про це повідомили на фейсбук-сторінці Пирятиської громади.

Прощання із загиблим захисником. Фото: Пирятинська громада

Воїн Олег Шпідько народився 25 грудня 1992 року у Пирятині. Навчався спочатку в Пирятинському ліцеї, а потім закінчив Калиновомостівську школу. Фах лаборанта хіміко-бактеріологічного аналізу здобув у Ічнянському аграрному ліцеї.

Загиблий воїн Олег Шпідько. Фото: Пирятинська громада

Олег Шпідько добровільно став на захист України від окупантів наприкінці 2022 року. У 2023 році його демобілізували за станом здоров’я. Але у 2024 році він повторно пішов добровольцем на захист держави. Воїн поліг 13 серпня у боях на території Росії. 

За словами рідних, Олег Шпітько завжди був готовий допомогти оточуючим. В захисника лишилися батьки, дружина, діти та сестра.

Вічна пам’ять захисникові!

Прощання. Фото: Пирятинська громада Прощання із загиблим воїном. Фото: Пирятинська громада Прощання. Фото: Пирятинська громада Військові прийшли на прощання. Фото: Пирятинська громада Прощання. Фото: Пирятинська громада Панахида. Фото: Пирятинська громада Військові несуть хрест і портрет загиблого захисника. Фото: Пирятинська громада Прощання. Фото: Пирятинська громада

Згадаймо імена загиблих на фронті земляків

Солдат Сергій Бутко народився 20 травня 1996 року, проживав у Полтаві. На фронті проходив службу на посаді стрільця снайпера. Воїн загинув виконуючи бойове завдання 14 квітня 2024 року на Донецькому напрямку.

Солдат Дмитро Гамов народився 23 лютого 1990 року, проживав у Миргороді. Служив на посаді стрільця-санітара. Захисник разом із побратимами боронив державу від окупантів. Воїн загинув 14 серпня на північно-східному напрямку від ворожого мінометного обстрілу.

Василь Ковач народився 17 січня 1973 року в місті Іршава Закарпатської області. У 1985 році разом з матір’ю переїхав у село Полузір’я. 

З перших днів повномасштабного вторгнення чоловік звернувся до другого відділення Полтавського територіального центру комплектування та соціальної підтримки з проханням зарахувати його добровольцем. Бойові завдання та накази командирів виконував добросовісно і відповідально.

11 серпня життя військовослужбовця обірвалося: Василь Ковач загинув унаслідок ворожого ураження біля Добропілля Покровського району Донецької області.

Сергій  Каленіченко народився 19 вересня 1984 року у селі Мачухи, у 1991 році став учнем Мачухівської середньої школи. Після закінчення 9 класів продовжив навчання у професійно-технічному  училищі  №17 міста Полтави. Тривалий час працював на будівництві в багатьох містах України, виконуючи складні висотні роботи.

14 травня цьогоріч оборонця мобілізували до лав ЗСУ. Пройшовши навчання у Великій Британії, Сергій Каленіченко виконував свій обов’язок щодо захисту України від окупантів. 11 серпня військовослужбовець загинув від поранення, яке дістав біля села Крем’яне Курської області рф. Це село неподалік Коренево.

Лікарі боролися за життя Сергія Зибарєва, який дістав тяжкі поранення у бою за Торецьк. Життя оборонця обірвалося у лікарні, а двоє дітей та дружина згодом провели його в останню путь. Помер Сергій Зибарєв 13 серпня, а поховали оборонця за християнськими канонами та з належними військовими почестями.