20.12.2025 19:15
У новій пропозиції Єврокомісії щодо посилення механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) не йдеться про виняток для України, проте наведено підрахунки щодо його впливу на українське виробництво й експорт, пише agronews.ua.
Читай нас також у Viber та Telegram.
За даними ЄК, попри війну і шкоду економіці, Україна є найбільшим експортером товарів CBAM до блоку за фізичним обсягом. Окрім постачань сільськогосподарської продукції, країна відвантажує до ЄС чавун і сталь (12,3% експорту до Євросоюзу), цемент (0,6%) та алюміній (0,3%). Експорт CBAM-товарів становить приблизно 2% ВВП України.
Звіт про перегляд CBAM показав: вплив механізму на українську економіку, за очікуваннями, буде обмеженим. Моделювання ЄС демонструє, що загальний попит на українську продукцію чорної металургії має залишитися загалом стабільним, а обсяги експорту зростуть орієнтовно на 1% порівняно з базовим рівнем до 2035 року. Цей невеликий вплив зумовлений відносно низькою інтенсивністю викидів чавуну і сталі, вироблених в Україні, наприклад порівняно з китайською та індійською продукцією.
Очікуваний вплив на обсяги експорту цементу, добрив та алюмінієвої продукції дещо більший у відсотках, однак це значно менші сектори порівняно з чорною металургією.
У GMK Center зазначають: українська сталеливарна промисловість критично залежить від експорту до ЄС. За 10 місяців 2025 року частка блоку в експорті готової сталевої продукції з країни становила 81%. Надлишковий експорт сталі з Китаю витіснив український експорт з інших ринків, і тепер CBAM загрожує постачанням української сталі до ЄС.
«Ми ще не можемо стверджувати, що Україні відмовили у винятку через форс-мажор. Це не є публічно відомим. Ідеться лише про оцінку впливу СВАМ як обмеженого, з чим ми категорично не згодні й готові аргументувати свою позицію», – зазначив директор GMK Center Станіслав Зінченко.
За його словами, розрахунки Єврокомісії мають вигляд дуже спрощених – у них не враховано непрямі наслідки та міжгалузеві зв’язки в економіці.
«За нашими оцінками, чорна металургія забезпечила 7,2% ВВП України у 2024 році, включно з ланцюгами поставок. Якщо експорт чорної металургії постраждає від CBAM, це означає шкоду для інших секторів української економіки. Загалом приблизно 6% товарів, експортованих країною цього року, підпадають під дію механізму. Це орієнтовно $2,5 млрд – значна сума для країни, яка живе у війні. CBAM загрожує цим експортним доходам», – пояснив Станіслав Зінченко.
За розрахунками GMK Center, платежі CBAM (на основі значень за замовчуванням) за український чавун можуть становити майже €100/т, за гарячекатаний прокат – €111/т, за арматуру – €104/т. Це ставить Україну у програшну конкурентну позицію порівняно з іншими експортерами.
Особливо помітним вплив СВАМ буде в сегменті довгомірного прокату (арматура, катанка, дріт) і квадратної заготовки. Цю продукцію в Україні виробляють за конвертерною технологією, яка є більш вуглецевоємною, ніж електросталеплавильна – основна для виробництва довгомірного прокату у світі. Згідно з дослідженням GMK Center, СВАМ призведе до втрати Україною експорту довгомірного прокату, квадратної заготовки та чавуну до ЄС до 2030 року.
Україна інтегрована в ланцюги поставок європейських виробників, але CBAM може порушити ці постачання. Українські сталеливарні заводи будуть змушені скоротити або навіть зупинити виробництво. Три доменні печі із семи, які працюють зараз, можуть зупинити, роботу ризикують втратити понад 13 тис. людей.
Розширення сфери застосування CBAM, яке обговорюють останнім часом, створює додаткові ризики для українських малих і середніх підприємств, які виробляють та експортують сталеві конструкції, резервуари, контейнери, болти, гвинти тощо. Ця продукція стане неконкурентоспроможною.
«Ми не бачили, яке саме рішення ухвалила Єврокомісія щодо України, проте важко повірити, що висновки, засновані на неправильних цифрах, можуть бути правильними», – додав Станіслав Зінченко.
У Єврокомісії повідомили: регламент, який стосується негативного впливу глобальних надлишкових потужностей на ринок сталі ЄС, пов’язаного з торгівлею, також не звільняє Україну.
«Цей аргумент не є релевантним, оскільки два тижні тому Committee on International Trade Єврокомісії вніс поправку 25а у драфт відповідної регуляції стосовно повного звільнення України від нових заходів захисту ринку сталі ЄС. До того ж посилатися на рішення щодо двох не пов’язаних процесів є дивним», – зазначив директор GMK Center.
Посилання Єврокомісії на «мінімальний вплив» CBAM на Україну фактично підміняє критерії, закладені в самому Регламенті CBAM. Війна як об’єктивна форс-мажорна обставина не потребує додаткового доведення через модельні оцінки впливу, оскільки логіка регламенту передбачає особливе ставлення саме на підставі характеру події, а не її кількісних наслідків для торгівлі з ЄС.
«Оцінка впливу СВАМ на економіку України не є аргументом для того, щоб відмовити Україні у тимчасовому звільненні з приводу форс-мажору згідно зі статтею 30(7) Регуляції СВАМ. Аргументація Єврокомісії у Q&A ґрунтується на оцінці очікуваного економічного впливу CBAM на Україну (ex post / кількісний підхід), тоді як Регламент CBAM передбачає можливість особливого режиму не на основі масштабу впливу, а на основі природи події (ex ante / юридичний підхід). Це дві різні логіки, які в матеріалах Комісії фактично підміняють одна одну», – зазначив Станіслав Зінченко.
Коментувати цю новину post