Народити дитину на початку війни, долати труднощі з її хворобою і чекати на чоловіка з війни, зневіритися, виснажитися, але знайти в собі сили й відродити власний бізнес.
Такий непростий шлях пройшла рівнянка Яна Янковська, засновниця українського бренда жіночого одягу та аксесуарів YANKOVSKA BRAND, що поєднує автентичні традиції з сучасним стилем. Про найбільші труднощі й виклики, про силу жіночого кола і підтримки, про вміння згуртувати довкола себе спільноту жінок, які горять власною справою.
Я не виконавиця, я — генераторка ідей
Мій бізнес розпочався у 2019 році, коли я вирішила нарешті реалізувати свою давню мрію: створити власний бренд одягу. Цьому передувало моє палке бажання, а ще любов до стилізації різних образів на конкурсах краси, в яких я брала участь. Також разом із кравчинями створювала яскраві образи для близьких на різні урочисті події, зокрема весілля.
Мій чоловік, відколи ми одружилися, став мені дуже сильною опорою, моєю підтримкою, і коли після одруження я змінила прізвище на Янковську, у мене в голові одразу народився логотип. Мене звати Янковська Яна Ярославівна — це три літери Y латиницею, які складаються в особливий знак, що нагадує сплетіння рун. Саме він і став логотипом бренда.
Цей знак уособлює поєднання традицій і сучасності — і саме цю ідею ми сьогодні інтерпретуємо в нашому одязі.

Я маю три освіти: фінансову, підприємницьку та маркетингову. Батьки не бачили в мені дизайнерського потенціалу, більше говорили про розвиток сімейної справи, та я пішла на приватні курси крою та шиття. Навчалася паралельно з повноцінною роботою: з 8.00 до 18.00 була на роботі, о 19.00 починалося навчання, плюс ще година дороги. У такому режимі я прожила три з половиною місяці — і сьогодні дуже тішуся результатом.
Я опанувала цей фах і зрозуміла, що мені насправді подобається не сам процес шиття, а розуміння того, як усе працює. Саме тоді з’явилася впевненість і чітке усвідомлення: я не виконавиця, я — генераторка ідей. У бізнесі я відповідаю за ідейність, стратегію, розвиток напрямів, а зараз і за залучення грантових коштів. Водночас навчання на курсах дало мені дуже важливу перевагу — я можу коректно спілкуватися з кравчинями, розумію технологічні нюанси й можу контролювати виробничі процеси.
Наше виробництво максимально екологічне. Розробляючи лекала, я одразу закладала в технологію викладку на рулоні так, щоб виробництво було безвідходним. А з тих залишків, які все ж утворюються, ми створюємо інші вироби: рукавички, хустинки, гумки для волосся, пояси, баски. Тобто навіть відходи ми перетворюємо на продукт.

Тепер я дивлюся на власну справу зовсім інакше
Найбільші труднощі принесло повномасштабне вторгнення. Коли я тільки почала, фактично ще була дитиною — мені було 19 років, я не мала ані бізнес-інструментів, ані системних знань. Усе будувалося інтуїтивно, на ентузіазмі й запалі.
На початку повномасштабної війни я народила дитину, мій чоловік пішов служити в ЗСУ, а весь колектив роз’їхався. Я не займалася брендом — просто не мала на це ресурсу. Були й дуже особисті причини: важкий стан здоров’я дитини, і це було моїм основним фокусом. Довгий час усі мої сили були спрямовані на цей великий «проєкт». Я не мала ані морального, ані фінансового ресурсу на щось інше.
Бували й депресивні стани — моменти, коли не хотілося прокидатися і жити. Причин було багато: важкий стан дитини, відсутність чоловіка поруч, фінансовий тиск, адже лікування потребувало значних коштів. Я не розуміла, як швидко відновитися і як взагалі робити бізнес в умовах війни.
Початком повернення став 2023 рік. Я пішла на навчання в «Дія.Бізнес», почала опановувати нові інструменти саморозвитку й вивчати, як по-іншому будувати бізнес. Бо те, що я робила до війни, радше було схоже на хобі, хоч воно приносило певний дохід, але не мало чіткої системи. Тепер я дивлюся на власну справу зовсім інакше.
Після першого курсу я навіть не розраховувала на грантову підтримку, але стала фіналісткою у Рівному. Це був невеликий мікрогрант — 1500 євро. Після сплати податків цих коштів вистачило, щоб пошити першу капсульну колекцію футболок після тривалої паузи. Я відчула реальну підтримку донорів — і українських, і міжнародних. Ба більше, вони стали клієнтами мого бренда. Для мене це було справжнє «вау».
Саме з цього моменту я почала рухатися далі. Це запустило в мені віру в себе та у власну справу.
У нас невелике виробництво, і 2025 рік став роком відновлення діяльності. Усі наші колекції — лімітовані. Навіть зараз до мене іноді звертаються з проханням відшити сукню з колекції 2020 року. Але ми не повертаємося до старих колекцій. Для мене важливо зберігати концепцію лімітованості, коли кожна річ існує в кількох одиницях і має свій унікальний момент у часі.
Зараз я залучаю різні джерела фінансування, щоб масштабувати виробництво і створювати нові колекції.
Візерунок, що народився уві сні

Нас впізнають за тренчами — це наша візитівка, унікальний продукт і стала позиція, яка постійно є в асортименті. Саме завдяки етномотивам тренчі стали впізнаваними й асоціюються з брендом.
А далі почалася наша історія з припиндами, ми почали шити традиційні жіночі фартухи, які переосмислює бренд. Орнамент для них мені буквально наснився, коли я була на Закарпатті. Сьогодні ми використовуємо цей візерунок у наших виробах.
Я народилася на Костопільщині, але все дитинство провела на Закарпатті — і в цих творчих умовах енергія завжди тече потоком. Посеред ночі я прокинулася, замалювала ескіз і одразу надіслала його в’язальниці — вона й втілила цей візерунок у виробі.
Припинда стала дуже сенсовою річчю для нашого бренда — вона уособлює всю Україну. Це традиції, які йдуть ще від поколінь наших бабусь, і не лише на заході країни. Це і центр, і схід. Це про всіх нас.
Цей орнамент дуже ефектний, але я працюю з ним обережно, бо не хочу, щоб одяг був перенасичений етнічними чи народними мотивами. Для мене важливо, щоб речі залишалися справді стильними, сучасними й універсальними. Такими, які можна носити і з підборами, і з кросівками.
Наші клієнти за кордоном частіше звертають увагу саме на етноорнаменти, хоча замовляють і класичні варіанти. Водночас основна частина наших покупців — в Україні, і саме на них ми передусім орієнтуємося.

Бренд поступово виходить на міжнародну платформу продажів Etsy — звідти замовлення надходять з усього світу. Зараз перебуваємо в процесі налаштування алгоритмів, а це, звісно, потребує додаткових інвестицій, фінансування й залучення фахівців. Також я інвестувала кошти у створення сайту, для цього скористалася грантом як дружина учасника бойових дій. Через сайт ми теж отримуємо замовлення. У відсотковому співвідношенні зараз близько 25% клієнтів — закордонні, решта — з України.
Мені дуже подобаються наші колаборації з іншими брендами. Зокрема, нещодавно ми об’єдналися з магазином натуральної косметики та брендом «Руна-б’юті», які створюють ароматичну сіль із сухоцвітами. У межах цієї колаборації ми пропонуємо клієнтам тарілочки у формі листка монстери — це символ бренда. У набір входить авторська свічка ручної роботи та три набори ароматичної солі.
Також ми запартнерилися з брендом в’язаних сумочок. Особливо добре вони доповнюють нашу літню колекцію суконь для вагітних. Ці оверсайзні моделі — не спеціальний «вагітний» фасон, а універсальний крій. У таких сукнях дівчата буквально «ростуть»: я й сама проходила всю свою вагітність у схожій — від моменту, коли животик лише почав з’являтися, і до дев’ятого місяця. Плетені вручну сумочки додають колекції завершеності та характеру. Хоча вони більше асоціюються з літом, плануємо пропонувати їх і взимку.

Мені дуже важливо бути корисною. Підтримка близьких — це доволі суб’єктивна й розмита історія, адже підтримку дає не лише чоловік чи родина, а й люди довкола. Соціум має великий вплив і на бренд, і на мене як на особистість. Зараз я маю змогу й досвід бути всебічно корисною, допомагаю жіночим бізнесам залучати гранти, масштабуватися, створювати сталі проєкти й платити податки.
Я багато чим займаюся: створюю рекламні креативи та кампанії для інших бізнесів — працюю з повною віддачею і завжди чекаю на результат, який буде корисним для клієнта, розвиваю власний бренд одягу та постійно навчаюся. І ще один дуже важливий напрям — організовую події для жінок.
Я проводжу бранчі, створюю кола жіночої підтримки. На них часто приходять дружини загиблих героїв, ВПО, жінки, які чекають чоловіків із війни. Я сама пройшла шлях очікування чоловіка з фронту і складний період, пов’язаний зі здоров’ям дитини, тому зараз намагаюся підтримувати інших, створюючи для жінок простір можливостей.
Коли я щойно народила дитину і ще не займалася бізнесом, організовувала бранчі для мам із подібними життєвими ситуаціями. У нас були спільні болі, радості й клопоти. Це був простір, де жінки могли ненадовго вийти з побуту й просто побути собою — не лише бізнесвумен, не лише мамою чи чиєюсь дружиною, а просто жінкою.
Формат жіночого кола дає можливість поговорити, підтримати одна одну. Моя аудиторія приблизно на 95% складається з мам, які ведуть бізнес і живуть у такому ж шаленому ритмі, як і я. Тому я створюю для них можливість відпочинку й розвантаження. Кожен бранч проходить по-різному: ми граємо в психологічні картки, використовуємо танцювальні та тілесні практики з елементами йоги, дихальні техніки, а іноді завершуємо чайною церемонією.

«Спроможна» упорядкувала мої мрії
Найціннішим у навчанні на програмі «Спроможна» для мене став нетворкінг — спілкування з дуже сильними жінками, спікерками та менторками. Для мене люди — це завжди найцінніше в будь-якому навчанні. Також важливою була можливість у груповому форматі практично застосовувати бізнес-інструменти. Теорія важлива, але практика безцінна.
Під час одного із завдань я була представницею групи й на ватмані візуалізувала нашу бізнес-стратегію. Мені неймовірно сподобалося чути різні думки, різні підходи, а потім збирати все це в єдину систему. «Спроможна» дала мені заряд, впевненість і — найголовніше — структурувала мрії та бажання у конкретні кроки.
Справді собою пишаюся: я пройшла шлях із точки А, де не бачила сенсу життя і не мала жодного розуміння, як будувати бізнес, до точки Б, де сьогодні залучила сім грантових програм, зокрема один мільйон гривень на розвиток YANKOVSKA BRAND. У мене є студія-шоурум, пошита капсульна колекція, і я допомагаю іншим жінкам реалізовуватися професійно.
Тому і собі, і іншим я б радила йти шляхом практиків — людей, які вже реально змінили своє життя. Так швидше і чесніше. Навіть у бізнесі я завжди дивлюся на практичні рішення, реальні результати й досягнення. Найцінніше — це зекономити свій час і скористатися досвідом тих, хто вже пройшов цей шлях до тебе.
«Спроможна» — це платформа освітніх і менторських можливостей, а також натхненних історій, створена для розвитку жінок-підприємиць і тих, хто тільки починає свій бізнес. Цей проєкт — частина «Школи підприємництва» від благодійного фонду Promprylad Foundation.
З 2023 року «Спроможна» надає ресурси та знання, щоб підприємиці могли розпочати власну справу, успішно розвиватися в бізнесі, працювати над бізнес-ідеєю та досягати професійних цілей.
За інформацією Divoche.Media







Коментувати цю новину post