Від торгівлі політичними франшизами до тиску на місцевих «слуг» та переділу сфер впливу напередодні ймовірних виборів
Про наміри ВО «Батьківщина» продати свою політичну «франшизу» на місцевому рівні ми писали ще у серпні 2025 року. Тоді інсайдери повідомляли, що «Батьківщина» вела перемовини з партією «Довіра», аби впливові на місцях лідери приєдналися до виборчої команди «біло-сердечних». Такі діалоги справді були, проте конкретними домовленостями не завершилися.
Натомість у березні з’явилася новина про обрання Максима Малька керівником Полтавського міського осередку ВО «Батьківщина». Малько — депутат Подільської райради Полтави від партії «За Майбутнє» та начальник міської інспекції з благоустрою. І хоча джерела з табору «фіолетових» запевняли нас, що це винятково його особисте рішення, у політичних реаліях лише бажання одного Максима Малька для такого кроку явно недостатньо.
«Полтавщині» відомо, що «Батьківщина», цілком у своєму стилі, вирішила вчергове залучити до своїх лав людей, які потенційно здатні забезпечити їй результат на виборах різних рівнів. Це стане особливо критичним у випадку, якщо парламентські та місцеві вибори відбудуться одночасно.
На зустрічі у вищих ешелонах лідерку «Батьківщини» Юлію Тимошенко переконали, що партія «За Майбутнє» у Полтаві та Кременчуці є організаційно та фінансово потужною структурою. Зокрема, «фіолетові» продали історію про те, що в цих двох містах вони мають багатотисячні сформовані виборчі «сітки», які гарантують високий результат на виборах. У цьому полягає прагматичний мотив «Батьківщини».
Зі свого боку, лідери «За Майбутнє» відчувають, що в нинішньому форматі їхній проєкт навряд чи зможе претендувати на успіх під час майбутніх виборів. Тому цій політичній силі потрібен новий і надійний «дах». Альтернатив насправді не так і багато. «Європейська Солідарність» навряд чи прийме до себе полтавську та кременчуцьку команди «фіолетових». Аналогічна ситуація і з умовною «партією військових» чи з новим президентським проєктом. На всеукраїнському рівні достатню гнучкість у цьому питанні демонструє лише «Батьківщина».
Як це позначиться на балансі «Кулініч-Шаповалов»?
У жовтні 2024 року «Полтавщина» у своєму аналізі писала про умовний поділ області на сфери політичного впливу двох нардепів: Олега Кулініча (від «Довіри») та Юрія Шаповалова (від «За Майбутнє»). Історично склалося так, що останній вважає Кременчук та Полтаву власною квотою.
Однак у нещодавньому інтерв’ю виданню «Телеграф» Олег Кулініч заявив, що його політичній силі цікавий, зокрема, і Кременчук:
— Тобто Кременчук для вас політично цікавий?
— Безумовно. Кременчук нам цікавий. Це промислова столиця регіону, місто, яким треба займатися серйозно. Я обговорював це і з Олександром Біленьким (голова обласної ради, — авт.). Кременчук — занадто важливий для Полтавщини, щоб залишати його без політичної уваги. Тому після завершення війни ми будемо активніше брати участь у політичному житті міста, більш чітко формулювати там свою позицію і шукати форми присутності.
Складається враження, що такою заявою Олег Кулініч або запрошує Юрія Шаповалова до співпраці, або навпаки попереджає його про можливі свої дії у випадку політичного протистояння в майбутньому.
Справжні політичні розломи
На перший погляд може здатися, що така заява — це прямий виклик Шаповалову. Проте джерела «Полтавщини» повідомляють, що відкритої війни між двома нардепами не буде. Навпаки, варто очікувати на збереження конструктивного паритету.
Станом на сьогодні головний конфлікт розгортається в іншій площині. Нинішня владна команда в Полтавській ОВА налаштована на розбудову в області майбутнього президентського політичного проєкту. Його фронтменом, зокрема, має стати чинний голова обласної організації партії «Слуга народу» та нардеп Олексій Устенко. Останній вже майже не приховує свого невдоволення роботою нинішньої провладної фракції «слуг» у Полтавській міськраді і періодично натякає на доцільність запровадження військової адміністрації. До речі, якої не буде.
Саму ж провладну команду «Слуги народу» у міськраді дивує низка «збігів», наприклад, системний тиск на них через проблеми ключового комунального підприємства — КАТП-1628.
Крім того, відомо, що днями до Полтавської міськради завітала позапланова перевірка Держаудитслужби, до складу якої увійшли фахівці з інших регіонів (не з Полтавщини). Вони перевірятимуть фінансову діяльність, зокрема, й КАТП-1628.
Скоріш за все, цей конфлікт і надалі розгортатиметься у форматі тиску на «зелену» частину влади у Полтавській міськраді з метою її переформатування. І якщо нинішню управлінську команду (відому як «фахівці з Кам’янського») вдасться замінити на представників озвученого пропрезидентського проєкту, не виключено, що всі перевірки можуть магічним чином вщухнути.
Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»
Коментувати цю новину post