Колаж ЗМІСТу
0 Олександра Мотренко10 липня 2025, 11:07
До Полтави повернули тіла воїнів, які деякий час вважалися безвісти зниклими. Захисники полягли на Донеччині, захищаючи Україну.
Про те, що Олександра Рудика та Ярослава Богдана провели у вічність, 10 липня повідомили в Полтавській міській раді.
Лейтенант поліції Олександр Рудик народився 13 січня 1995 року у Полтаві, де провів своє дитинство. Проходив службу в об’єднаній штурмовій бригаді Національної поліції України «Лють». Обіймав посаду інспектора взводу роти штурмового батальйону.
Побратими пам’ятають його як надійного, вмотивованого воїна. Поліг захисник 10 червня під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Солдат Ярослав Богдан народився 15 липня 1986 року, проживав у Полтаві, де й провів своє дитинство. З початком повномасштабної війни став на захист України. Захисник проходив службу на посаді – стрілець снайпер аеромобільного відділення.
Останній бій воїн прийняв 25 січня під час виконання бойового завдання в Донецькій області.
Світла пам’ять воїнам!
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
Родина полеглого у бою понад шість місяців тому Олега Смірнова, отримала трагічну звістку. Олег Смірнов працював у фермера та їздив до Києва на будівельні підробітки. Останні роки життя проживав з дружиною та був батьком для її двох дітей. 28 грудня 2024 року вірний військовій присязі Олег Смірнов загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Янтарне на Донеччині.
Донедавна доля військового Олександра Дебелого була невідома: захисника вважали зниклим безвісти. Днями надійшло підтвердження про загибель воїна. У 2024 році захисника мобілізували до лав Збройних Сил України. Олександр Дебелий поліг на Сумщині у бою.
Романенко Андрій та Богдан Манько загинули на фронті 1 липня. Воїни виконували бойові завдання на Сумщині. Артилерійський обстріл 1 липня став для них останнім. Двоє героїв повертаються на щиті.
На щиті повернувся молодий герой, який виконував завдання на Донеччині. Солдат Олександр Стріла загинув від російського FPV-дрона поблизу Часового Яру.
У межах обміну тілами загиблих воїнів, додому на щиті повернувся працівник Крюківського вагонобудівного заводу Анатолій Звірко. Із січня 2024 року його вважали безвісти зниклим. Після одного із запеклих боїв із ворогом, коли росіяни через каналізаційні колектори прорвалися до центру Авдіївки, захисник перестав виходити на зв’язок. З 18 січня 2024 року рідні шукали воїна.
22 червня російські військові вдарили по тренувальному полігону на Миколаївщині ракетою. Унаслідок обстрілу загинув житель Кременчука. Солдат Олександр Дунський народився 1987 року в Могилів-Подільському на Вінниччині. З 2018 року мешкав у Кременчуці, працював будівельником. У військовій частині обіймав посаду водія автомобільного відділення підвозу боєприпасів.
Discussion about this post