Судом апеляційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо визнання договору поставки недійсним, оскільки цей правочин суперечить інтересам держави і суспільства в питаннях ведення господарської діяльності й оподаткування.
Судом першої інстанції встановлено, що склавши первинні документи бухгалтерського обліку, які не підтверджували рух товару, відповідачі діяли узгоджено, переслідуючи мету: створення формальних підстав виникнення у відповідача-2 права на податковий кредит з податку на додану вартість, що доводиться оформленням відповідачем-1 трьох податкових накладних; поява у відповідача-1 необлікованих залишків тютюнових виробів, які вибули з-під контролю за обігом підакцизних товарів. Сплата відповідачем-2 коштів відповідачу-1 за 5 банківськими платіжними дорученнями створювала зовнішню видимість реальності господарської операції.
Також суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість вмістити за один раз (одне перевезення) у вказаний транспортний засіб кількості пачок сигарет, яка зазначена у кожній товарно-транспортній накладній, а відтак товарно-транспортні накладні поза розумним сумнівом не підтверджують перевезення тютюнових виробів, з чим погоджується колегія суддів.
З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність факту передачі товару від відповідача-1 до відповідача-2 по господарським операціям з постачання тютюнових виробів.
Апеляційним судом наголошено, що відповідачі діяли спільно і узгоджено, розуміючи, що їх дії завідомо суперечать інтересам держави й суспільства.
Відтак, Третім апеляційним адміністративним судом від 28.11.2023 у справі № 340/3267/20 апеляційну скаргу відповідача-1 залишено без задоволення; рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 залишено без змін.
Коментувати цю новину post